Лідіянівські вечори

Для початку дивимось і слухаємо: 

Далі думаємо, може читаємо одну книжку, іншу... І тоді вже до розмови?

... яка почалась прямо там, на ЮТюбі. Одна колега раптом щойно побачила чи пригадала цей вже давній запис лекції і нумо до мене приступати з різними питаннями. Не надто важливими, як здається. Але тоді ж влітку я запис так і не подививсь. А тепер вже виправився. І спробував враження зібрати докупи. Чи навпаки - розставити по полицях. Отже...

Враження

Передовсім, звісно, подякуємо пані Лідії і пані Яні, партнеркам, що для нас цю лекцію влаштували. 

Далі ще раз окремо подякуємо за книжки, то важливе питання, звісно, що будемо читати.

А ще далі... Ні, тепер вже по суті. Є пропозиція від спільнот уявних, андерсонівських і рефлексій філософських перейти до українських територіальних громад і їх практичних потреб. Які, звісно, на міцній філософській базі, що вже зараз в нас є, можна було б трохи і посунути в їх поступі, розвитку. Силами одної малої, але завзятої спільноти, саме про які було згадувано в лекції. 

Від ситуативності до неформальності

Та спільнота, що спочатку потрапила в аудиторію, а потім ще трошки запостила подяк при записі в ЮТюбі - вона була ситуативною, а потім скресла. Але тепер може відновитись і стати неформальною. Але вже постійною. Ідея така: взяти три реальні територіальні спільноти - львівську, миколаївську і полтавську - і спробувати застосувати до них тези чи підходи, про які ми щойно почули. Коли я тим спільнотам колись формував ІТшну платформу, то вважав, що дуже скоро передам її в руки місцевих модераторів. Та не так сталося... Не хочуть місцеві. Ба більше, мовчать. Ну, додались і мовчать. А чого? Де сучасна спільнота, де сучасна комунікація, яка, зрозуміло, більш ефективна в Мережі, ніж традиційні сусідські розмови біля магазину. То, можливо, пропонована зараз неформальна спільнота щось тут зможе придумати? І зробити аби ті спільноти, ну нехай хоч одна для прикладу, набули більш сучасного стану, суголосного всьому тому, що ми почули в лекції про героїв. Треба обговорити, згодні?

Ну а я до тої аудиторної ситуативної спільноти ще додам своїх знайомих зі згаданих регіонів. Я сподіваюсь, їм буде цікаво: Тарас Плахтій*, Тарас Бучковський*, Артем Ващиленко*, Денис Жело, Сергій Клепко*, Олександр Золотухін.

Протокол

Поговорив з партнерками (вони мої ФБ-друзі). Виявилось, що заперечень нема, як нема і можливості взяти участь практично. Відтак спільнота з аудиторії (і потім ЮТюбу) на щось міцніше не перетворилась. Але в нас же основний ресурс для подальшого рух є - це лекція. То рушаємо в регіони. Четверо знайомих відповіли (вони тепер позначені от так: * і там можна почитати, хто що сказав). Ну і тепер, думаю, ми маємо порадитись з ними, що ж робити далі? А тут, зазначимо, зараз 29 переглядів.

Аж ось раптом продовження теми. Або інші теми в тому самому інтер'єрі. Чи тема та сама - про спільноти (от, скажімо, жовківську), про те що вони можуть чи мають робити зараз. І завтра. Щоб настало їм інше життя, не таке, як сьогодні. Але ж зробити, а для того все це обговорити... Ну, складно виходить, правда?