Бердянськ-ХХІ

От прочитав в одній збірці про Бердянськ:

Дуже цікаво, як на мене.

Громадянське медіа Бердянська: розробка концепції

Мельнікова Ю. О., к. філол. н., доцентка,
завідувачка кафедри соціальних комунікацій.
Бердянський державний педагогічний університет

Характерною ознакою сучасних українських медіа є їх залежність від впливу тих чи інших політичних сил або олігархів. Відповідно, такі медіа не можуть уповні задовольнити потреби громадян в незаангажованій, неупередженій, виваженій, збалансованій інформації. На думку В. Мостового та В. Різуна, «чимало медіа дають політично або економічно ангажовану інформацію, у якій, за старими традиціями радянської пропаганди, світ поділений на «правих» і «неправих», «гарних» і «поганих». Ця упередженість призвела до того, що більшість читачів, глядачів, слухачів, вмикаючи телевізор чи радіоприймач, розгортаючи газету, знають, за кого агітуватиме те чи інше медіа, а кого буде ганити. Звісно, це не має нічого спільного з традиціями якісної журналістики» [1, с. 9].

Доцільним вбачаємо створити незалежний медіазасіб, який би формував порядок денний на регіональному рівні. Невеликі районні містечка, які мають власні регіональні канали телебачення, радіомовлення або друковані засоби масової комунікації, ще більше, порівняно з обласними або національними медіа, потерпають від свавілля власників, особливо в умовах безальтернативної монополії олігархату. За визначенням А. Зубарець, «особливо маніпулятивною, неправдивою та оманливою, є медіареальність на локальному рівні, що складається, здебільшого з важливої для конкретного краю інформації (проблем, подій, ситуацій), яка висвітлюються місцевими медіа, більшість з яких належить владі, приватним особам, місцевим магнатам і відображає їх інтереси» (2, с. 9)

Концепція громадянського медіа полягає у побудові такої мовної сітки, яка була б спрямована на заповнення лакун у державному та суспільному мовниках, а саме повинна містити іформаційний блок, який би охоплював і висвітлював важливі події безпосередньо того регіону, де буде вестися трансляція, освітній, просвітницький, рекреаційний блоки, новини без політичної цензури, цікаві репортажі, майданчик для обміну думками, відкритого обговорення актуальних проблем, туристичні влоги, подкасти.

Намагання створити незалежні медіа – громадські або суспільні – в Україні спостерігалися декілька разів. У цьому контексті можна згадати спроби М. Княжицького, А. Шевченка, З. Аласанії, однак цей процес поки що не досяг свого логічного завершення. «Частина журналістів та медіаекспертів схиляюється до того, що, можливо, не варто робити численних спроб на базі колишнього українсько-радянського державного мовлення створити громадське, адже цю рабську за суттю структуру неможливо зробити осередком вільної журналістської думки, яка служитиме громаді» (3, с. 27).

Ми ж пропонуємо дещо іншу модель. Громадянське медіа, на нашу думку, це незалежний від бізнесу і політики засіб масової інформації, створений громадянами для громадян на принципах журналістських стандартів і професійної етики з метою інформування аудиторії щодо актуальних подій, обговорення болючих проблем сьогодення, підготовки цікавого унікального контенту.

Перед розробкою плану заходів зі створення вітчизняного громадянського медіа слід дати відповіді на ряд запитань і вивчити проблеми, з якими можемо стикнутися на цьому шляху. 

Найперше, це – фінансування створення і підтримки медіазасобу. Хто, скільки, яким чином, на яких засадах може виділяти кошти і наскільки стабільно це буде відбуватися. 

По-друге, це аудиторія. Наскільки наша аудиторія готова прийняти якісне медіа, яке не дозволило б політичним або бізнеісовим структурам трактувати події на свою користь. Обстоюємо думку, що таке медіа треба створити, щоб воно формувало смаки публіки, піднімало її на новий рівень, забезпечувало якісною інформацією. 

Третім важливим фактором є суто технічна сторона: кадри, приміщення, технічні засоби, обладнання, ліцензоване програмне забезпечення. Цікавим також є аналіз німецької системи громадянських медіа щодо імплементації і впровадження її складників у реалії України.

І найголовніше – вважаємо, що насамперед потрібна політична воля для того, щоб на законодавчому рівні прописати можливість створення і успішного функціонування громадянських медіа для підвищення рівня суспільної свідомості, розширення культурного й політичного світогляду.

За основу для створення такого медіа пропонуємо лабораторію телерадіожурналістики Бердянського державного педагогічного університету «StudMedia BSPU», яка веде свою діяльність з 2018 року. Також у БДПУ з 2011 року видається газета «Університетське слово». Таким чином, редакція громадянського медіа може бути конвергентною і включати мультимедійний контент – текстові повідомлення, інфографіку, інтерактивні карти, фото-, аудіо й відеоматеріали власного виробництва. Перспективним, на нашу думку, є також використання подкастів – невеликих за обсягом аудіозаписів.

Основним контентом «StudMedia BSPU» є відеосюжети, присвячені подіям університету – відкриття спеціалізованих кабінетів, висвітлення традиційних заходів («Дебют першокурсника», «Містер університет», «Міс університет», «КВК»), записи концертів різної тематики, урочистих подій, ювілеїв, конкурсних робіт, буктрейлерів, відеороликів, а також різноманітні просвітницькі, мистецькі, розважальні та літературні медіапроєкти.

Жанрово-тематичний спектр громадянського ЗМІ може мати загальне спрямування і бути розподілений за такими блоками: інформаційний, просвітницький, розважальний, культурний, спортивний. Жанровий спектр, який задовольнив би мультимедійному формату громадянського медіа, є досить широким – замітки, репортажі, інтерв'ю, журналістські розслідування, статті, рецензії, огляди тощо.

З метою розширення тематичного спектру, проведення спільних культурних заходів, соціальних проєктів, лекцій, тренінгів, презентацій, формування активної громадянської позиції вбачаємо можливим співпрацю з навчальною психолого-консультативною лабораторією БДПУ, освітніми та громадськими організаціями міста Бердянська («Центр громадянської освіти “АЛЬМЕНДА”», «Пролісок-Бердянськ»), Ресурсним центром ГУРТ: Портал суспільно активних громадян. Першим антикафе Бердянська «Час є», Бердянською міською бібліотекою імені Трохима Зіньківського, Бердянським міським краєзнавчим музеєм, Бердянським художнім музеєм ім. І. І. Бродського. Важливими партнерами у підготовці унікального контенту можуть виступити місцеві національно-культурні товариства: Бердянська спілка вірмен, Бердянська єврейська громада «Тхія», Бердянський осередок Всеукраїнського культурно-просвітницького товариства «Російське зібрання», Бердянське міське грецьке товариство «Еллада», Бердянське громадське товариство з вивчення національно-культурної спадщини болгар Приазов’я ім. Мішо Хаджийського, Бердянський центр німецької культури «Фройндшафт» та Італійський культурний Центр «Емілі». 

Порівняймо ці підходи з європейськими, що їх презентував свого часу в Україні Фольфганг Рессман. 

 

Отже, проведений порівняльний аналіз дозволяє зробити висновок, що систему громадянських медіа, характерну для Німеччини, імплементувати в українські реалії можливо не в повній мірі, а лише окремі її положення. Основною проблемою є фінансування як на етапі створення потенційного громадянського медіа, так і упродовж його діяльності. Ще однією вагомою проблемою є недостатня готовність аудиторії до сприйняття якісного медіа. Третім важливим фактором є суто технічна сторона: кадри, приміщення, технічні засоби, обладнання, ліцензоване програмне забезпечення.

Список літератури

1. Журналістська етика : посіб. для підготовки до державного іспиту / за ред. В. П. Мостового та В. В. Різуна. Київ : ТзОВ “ЗН УА”, 2014. 224 с.

2. Зубарець А. В. Сучасна регіональна медіареальність: досвід локальних ЗМІ // Науковi записки Iнституту журналiстики. Том 63. 2016. Квiтень–Червень. 70 с.

3. Ципердюк І. М. Українська редакція радіо Бі-Бі-Сі: досвід впровадження професійних стандартів у вітчизняному медіапросторі // Науковi записки Iнституту журналiстики. Том 1 (66). 2017. Сiчень–Березень. 112 с.

---

Я дуже підтримую, все, що автори написали. Більше того, я навіть цю концепцію намагався реалізувати. Ну, з певними відмінностями, звісно, але в принципі... Дуже сподіваюсь, що ми про це всі разом поговоримо. Може тут? А можна по-іншому. Як хто з бердянців вже зараз готовий запустити сторінку Бердянськ-ХХІ (ну, назва умовна), то тоді можна там у групі Редакція вже працювати, так ми мовити, вдома.

Запросив всіх, кого зміг знайти. Крім Гурта...

Ну, не знаю, що там трапилось...

До 17.5.25 тут назбиралось 25 переглядів, дехто з запрошених відгукнувся в приваті, але далі діло не пішло. Тоді вирушаємо шукати потенційних партнерів по різних форумах. І до 23.5 накопичився 61 перегляд. З певними позитивними реакціями, може про них ще уподальшому розкажемо.