Осінь?

А на ранок весь світ
під громи переверне гроза,
І проявиться суть
у поривах тверезого вітру,
І затерпне рука,
і стужавіє в оці сльоза,
А в краплинах дощу
тільки спалахи сонця і світла.
Так кінчається літо
як примарне “було – не було”,
Коли вітер
із хмар вирве враз прохолоду і просинь,
І навіється сніг
на колись розпашіле чоло...
Так кінчається літо,
як жар – птиці вогненне крило,
І у двері життя
вже нам стукає сторожко осінь.
---
Джерело.