10.2.22

«Лідери Полтавщини»

Та ні, лідери не в лапках – лідери справжні. А в лапках тому, що йдеться про назву семінару або поки що про його ідею. Яка з’явилась в результаті знайомства з корпусом голів місцевого самоврядування Полтавщини (див.). І от, подумавши та порадившись із деякими своїми знайомими, хочу запропонувати поговорити про оцей семінар. Хоча розмова буде досить розгалуженою в сенсі обставин і аргументації. Але ж вечори в нас на хуторі довгі, маємо час.

 1. Фактаж

Як завжди воно буває, почати варто з фактів.

В чотирьох районах області (за абеткою) кількість голів ОТГ і рівень використання ними сучасних засобів комунікації такі: (12-2) + (7-2) + (17-6) + (24-10). Разом 60-20: в 60 ОТГ тільки 20 голів вміють користуватись Фейсбуком, назвемо їх «меньшовики». А «більшовики» не вміють. І перша реакція, звісно, така: це дуже погано, це гальмує розвиток громад, це треба негайно виправляти.

Але перша реакція, як відомо, вона ж емоційна і не завжди виправдана. Або не завжди веде до бажаного результату. То давайте ще поміркуємо разом.

«Меньшовики», звісно, подають позитивний приклад своїм колегам, але, як подумати про наслідки, то виходить, що не переконливий. Не бачать «більшовики» нічого корисного в тому засобі, якоїсь такої суттєвої різниці в результативності роботи голови. Своєї – без Фейсбуку, і чиєїсь – з ним. Адже сайт є у ОТГ? Є. Сторінка у Фейсбуці є. Ну і досить, все нормально, працювати треба з людьми, спілкуватись наживо, а не телефоном, а тим більше, ще й через комп’ютер.

То виходить, що маємо придивитись до «меньшовиків»? Що в них через наявність Фейсбуку є такого, чого в «більшовиків» нема? Є відчутна різниця?

І тут «меньшовики» в нас розпадаються на дві фракції. Перша завела той акаунт, мабуть, на якихось курсах підвищення кваліфікації і ним фактично не користується. А друга насправді використовує цей засіб за призначенням: для спілкування з різними людьми – членами своєї громади, а може й громадянами з інших регіонів чи держав – ну як це і буває у Інтернеті.

Ну і як же це виглядає практично, оце спілкування? І головне: який з цього зиск для громади? Але щоб ми про це не думали чи казали, ми чи якісь поважні експерти з питань інформатики або державного управління і місцевого самоврядування, важливо те, що «більшовиків» воно – по факту - не переконало, відтак треба краще дивитись не назад, а вперед. І подумати про те, в чому ж полягає…

2. Перспектива

Дійсно, як би ви не використовували комп’ютер, а це завжди буде тільки мала частина того, що він вміє. Відтак завжди перед вами є перспектива одержати більше, питання тільки в тому, щоб обрати, що саме. Бо для того, щоб навчитись одержувати більше, то треба ж витратити час на навчання. А на що конкретно? Вивчити іспанську мову? Можна. Побувати в усіх музеях Італії? Теж можна. Перечитати всього Василя Стуса? Так чому ж ні? Але то все перспективи приватні, а нас же цікавить перспектива, дотична життя громади, її розвитку. Тут Фейсбук може допомогти? Без сумніву, але як до цього підступитись, як навчитись, як зрозуміти, що саме можна і треба на цьому напрямку зробити? Може, взятись за…

3. Семінар

Або, іншими словами, дистанційне навчання для «меньшовиків». В ситуації, коли ані британські вчені, ані українська Академія наук навчити цього наших голів не можуть. Бо самі точно не знають, що тут треба робити. Ні, так от взагалі про Інтернет чи про самоврядування – це будь ласка. Особливо, як буде грант. А щоб конкретно для тої чи іншої ОТГ, то це вже голови мають думати самі. Хоч, зауважимо, і зі своїми найближчими помічниками в цій роботі, командою, як тепер кажуть. Але чому ж «тепер»? Завжди так було: кадри вирішують все! Ну от, то треба навчатись разом зі своєю командою?

До речі, щодо навчання дорослих, то воно і має бути саме таким, коли той, хто навчається, є головним в цьому процесі. Це він налаштований, він бачить свою мету, а хтось йому просто допомагає в цьому. Зокрема, між іншим, і інші члени навчальної групи. Ну, про принципи андрагогіки можна більше почитати тут, а ми вже давайте спробуємо окреслити пропозицію навчального плану для того семінару.

3.1 Прослухати діалог двох полтавчан.

3.2 Прочитати брошурку про місцеве самоврядування в умовах децентралізації.

3.3 Познайомитись з досвідом Жовкви і Шевченково. Ну а сторінку Гоголево ви вже бачили.

3.4 Написати про свої враження від тих матеріалів на сторінці власної ОТГ. Надалі при цьому пункті будуть посилання на ці тексти від учасників семінару: І.Іванченко, І.Никифоренко, П.Полтавець…
 
Це дуже важливий і, навіть, можна сказати: центральний пункт всього процесу. Бо саме тут міститься особистий приклад лідера для своєї команди. А, зрештою, і для всієї громади. Як спробувати залучати її до навчання «поперед батька», то воно буде набагато менш ефективним. А як взагалі про навчання не згадувати, то тоді жодного розвитку для громади - тут вже момент істини.

3.5 Запросити до семінару свою команду. Робочою площадкою для цієї навчальної мікроспільноти варто обрати групу на сторінці ОТГ під назвою «Розвиток сторінки» (або «Дискусійний клуб», «Університет», а може й «Бібліотека»). Зверніть увагу: практичний результат – ще вчора цієї групи в вас не було, а сьогодні вже є. Хто модератор? Треба голові буде подумати. Разом з командою.

3.6 Підготувати як результат навчання (курсовий проект?) концепцію стратегічного плану розвитку комунікації в ОТГ на платформі Фейсбук у 2022 році. Але можна концепцію і не писати, можна обмежитись робочим планом. Ну і щось конкретне на виконання того плану зробити. Це і буде результат навчання на семінарі – а залік поставить громада.

Дуже просто і конкретно, але маємо зробити два зауваження.

Перше щодо термінів проведення семінару. Можна займатись цим цілий рік. Знаєте, не кваплячись так, потихеньку, скажімо, по одній годині на тиждень. А як по дві, то і результат буде скоріше, але це не принципово. Принципово те, що в нас нема обмеження по терміну. Ну така вже властивість дистанційної освіти. Ніколи не пізно приєднатись і навчитись.

Друге зауваження стосується складу навчальної групи. Я до неї персонально запрошу тих голів, що мають Фейсбук-акаунти, а решту – через сторінки їхніх ОТГ. А вже голови, які візьмуть участь у семінарі, вони запросять когось зі свого виконкому, а може всіх своїх депутатів (два десятки на ОТГ). А може директора школи? Чи когось з комунальних підприємств, чому ні, це вже від нього залежить. І відтак вони утворять навчальну мікро-групу в своїй громаді. Ми ж зазначили, що андрагогіка рекомендує дорослим навчатись саме командою, спільнотою.

А як хтось прочитає цей текст і зацікавиться (мабуть же це буде якийсь громадський активіст?), то будь ласка, додавайтесь і не сумнівайтесь. В нас і тут нема обмежень – приймаємо всіх, хто хоче навчатись. Для таких вільних слухачів, не залучених до мікро-груп в ОТГ, робочий майданчик – група «Бібліотека» стоірнки Гоголівської ОТГ, ви вже там були, коли дивились брошуру.

То що, рушаємо?

---

Процес пішов і після того, як були персонально запрошені всі голови, що є у Фейсбуці, на цьому тексті відбулось 65 переглядів:


Поки що ніхто нічого не сказав, хоч дехто лайкнув. А ми рушаємо по сторінках ОТГ, запрошувати вже не персонально, а всіх, кому цікаво.

Після запрошення Кременчуцького району, стало 99 переглядів. Після Лубен і Миргороду 123 і, нарешті, сьогодні запрошуємо мікро-Полтавщину - Полтавський район. А після цього 147 переглядів, хоч жодної відповіді. Шкода, звісно, але треба визнати, що перша фаза була невдала. Ну як невдала, 147 людей читали, може хтось і книжку взяв в руки - це ж добре? Але недостатньо, щоб бути задоволеними. Тому переходимо до другої фази.











Немає коментарів:

Дописати коментар